| пополо́шений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пополо́шений | пополо́шена | пополо́шене | пополо́шені |
| родовий | пополо́шеного | пополо́шеної | пополо́шеного | пополо́шених |
| давальний | пополо́шеному | пополо́шеній | пополо́шеному | пополо́шеним |
| знахідний | пополо́шеного, пополо́шений | пополо́шену | пополо́шене | пополо́шених, пополо́шені |
| орудний | пополо́шеним | пополо́шеною | пополо́шеним | пополо́шеними |
| місцевий | на/у пополо́шеному, пополо́шенім | на/у пополо́шеній | на/у пополо́шеному, пополо́шенім | на/у пополо́шених |
| [розм.] | ||||