| | |
| попому́читися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попому́читися, попому́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попому́чмося, попому́чмось |
| 2 особа | попому́чся | попому́чтеся, попому́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попому́чуся, попому́чусь | попому́чимося, попому́чимось, попому́чимся |
| 2 особа | попому́чишся | попому́читеся, попому́читесь |
| 3 особа | попому́читься | попому́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | попому́чився, попому́чивсь | попому́чилися, попому́чились |
| жін.р. | попому́чилася, попому́чилась |
| сер.р. | попому́чилося, попому́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| попому́чившись |
