| попому́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попому́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попому́чмо | |
| 2 особа | попому́ч | попому́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попому́чу | попому́чимо, попому́чим |
| 2 особа | попому́чиш | попому́чите |
| 3 особа | попому́чить | попому́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попому́чив | попому́чили |
| жін.р. | попому́чила | |
| сер.р. | попому́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попому́чивши | ||