| | |
| попоноси́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попоноси́тися, попоноси́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попоносі́мося, попоносі́мось, попоносі́мся |
| 2 особа | попоноси́ся, попоноси́сь | попоносі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попоношу́ся, попоношу́сь | попоно́симося, попоно́симось, попоно́симся |
| 2 особа | попоно́сишся | попоно́ситеся, попоно́ситесь |
| 3 особа | попоно́ситься | попоно́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | попоноси́вся, попоноси́всь | попоноси́лися, попоноси́лись |
| жін.р. | попоноси́лася, попоноси́лась |
| сер.р. | попоноси́лося, попоноси́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| попоноси́вшись |
