| попо́ротий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | попо́ротий | попо́рота | попо́роте | попо́роті |
| родовий | попо́ротого | попо́ротої | попо́ротого | попо́ротих |
| давальний | попо́ротому | попо́ротій | попо́ротому | попо́ротим |
| знахідний | попо́ротий | попо́роту | попо́роте | попо́роті |
| орудний | попо́ротим | попо́ротою | попо́ротим | попо́ротими |
| місцевий | на/у попо́ротому, попо́ротім | на/у попо́ротій | на/у попо́ротому, попо́ротім | на/у попо́ротих |