| попосмія́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попосмія́тися, попосмія́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попосмі́ймося, попосмі́ймось | |
| 2 особа | попосмі́йся, попосмі́йсь | попосмі́йтеся, попосмі́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попосмію́ся, попосмію́сь | попосміємо́ся, попосміємо́сь, попосміє́мся |
| 2 особа | попосміє́шся | попосмієте́ся, попосмієте́сь |
| 3 особа | попосміє́ться | попосмію́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попосмія́вся, попосмія́всь | попосмія́лися, попосмія́лись |
| жін.р. | попосмія́лася, попосмія́лась | |
| сер.р. | попосмія́лося, попосмія́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попосмія́вшись | ||