| | |
| попривла́снювати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попривла́снювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попривла́снюймо |
| 2 особа | попривла́снюй | попривла́снюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попривла́снюю | попривла́снюємо, попривла́снюєм |
| 2 особа | попривла́снюєш | попривла́снюєте |
| 3 особа | попривла́снює | попривла́снюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | попривла́снював | попривла́снювали |
| жін.р. | попривла́снювала |
| сер.р. | попривла́снювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| попривла́снюваний |
| Безособова форма |
| попривла́снювано |
| Дієприслівник |
| попривла́снювавши |
