| поприко́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поприко́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поприко́чуймо | |
| 2 особа | поприко́чуй | поприко́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поприко́чую | поприко́чуємо, поприко́чуєм |
| 2 особа | поприко́чуєш | поприко́чуєте |
| 3 особа | поприко́чує | поприко́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поприко́чував | поприко́чували |
| жін.р. | поприко́чувала | |
| сер.р. | поприко́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поприко́чувавши | ||