| попричиня́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попричиня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попричиня́ймо | |
| 2 особа | попричиня́й | попричиня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попричиня́ю | попричиня́ємо, попричиня́єм |
| 2 особа | попричиня́єш | попричиня́єте |
| 3 особа | попричиня́є | попричиня́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попричиня́в | попричиня́ли |
| жін.р. | попричиня́ла | |
| сер.р. | попричиня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попричиня́вши | ||