| | |
| попрорива́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (порватися – про все або багато чогось; у багатьох місцях; лопнути, прорватися – про пухирі, нариви, гнояки і т. ін.) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попрорива́тися, попрорива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | попрорива́ється | попрорива́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | попрорива́вся, попрорива́всь | попрорива́лися, попрорива́лись |
| жін.р. | попрорива́лася, попрорива́лась |
| сер.р. | попрорива́лося, попрорива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| попрорива́вшись |
