| | |
| попуска́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розпускати, ослаблювати що-небудь міцно стягнуте) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попуска́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попуска́ймо |
| 2 особа | попуска́й | попуска́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попуска́тиму | попуска́тимемо, попуска́тимем |
| 2 особа | попуска́тимеш | попуска́тимете |
| 3 особа | попуска́тиме | попуска́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попуска́ю | попуска́ємо, попуска́єм |
| 2 особа | попуска́єш | попуска́єте |
| 3 особа | попуска́є | попуска́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| попуска́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | попуска́в | попуска́ли |
| жін. р. | попуска́ла |
| сер. р. | попуска́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| попуска́вши |
