| попідрива́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (підірвати багато чогось) | ||
| Інфінітив | попідрива́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попідрива́ймо | |
| 2 особа | попідрива́й | попідрива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попідрива́ю | попідрива́ємо, попідрива́єм |
| 2 особа | попідрива́єш | попідрива́єте |
| 3 особа | попідрива́є | попідрива́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попідрива́в | попідрива́ли |
| жін.р. | попідрива́ла | |
| сер.р. | попідрива́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| попідри́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| попідри́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| попідрива́вши | ||