| | |
| порива́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (порушувати зв’язки з кимось, чимось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | порива́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | порива́ймо |
| 2 особа | порива́й | порива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | порива́тиму | порива́тимемо, порива́тимем |
| 2 особа | порива́тимеш | порива́тимете |
| 3 особа | порива́тиме | порива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | порива́ю | порива́ємо, порива́єм |
| 2 особа | порива́єш | порива́єте |
| 3 особа | порива́є | порива́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| порива́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | порива́в | порива́ли |
| жін. р. | порива́ла |
| сер. р. | порива́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| порива́вши |
