| | | | |
| порожнюва́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | порожнюва́тий | порожнюва́та | порожнюва́те | порожнюва́ті |
| родовий | порожнюва́того | порожнюва́тої | порожнюва́того | порожнюва́тих |
| давальний | порожнюва́тому | порожнюва́тій | порожнюва́тому | порожнюва́тим |
| знахідний | порожнюва́тий, порожнюва́того | порожнюва́ту | порожнюва́те | порожнюва́ті, порожнюва́тих |
| орудний | порожнюва́тим | порожнюва́тою | порожнюва́тим | порожнюва́тими |
| місцевий | на/у порожнюва́тому, порожнюва́тім | на/у порожнюва́тій | на/у порожнюва́тому, порожнюва́тім | на/у порожнюва́тих |
