| | |
| порозво́дитися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (розлучитися – про багатьох) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | порозво́дитися, порозво́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | порозво́дьмося, порозво́дьмось |
| 2 особа | | порозво́дьтеся, порозво́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | порозво́димося, порозво́димось, порозво́димся |
| 2 особа | | порозво́дитеся, порозво́дитесь |
| 3 особа | порозво́диться | порозво́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | порозво́дився, порозво́дивсь | порозво́дилися, порозво́дились |
| жін.р. | порозво́дилася, порозво́дилась |
| сер.р. | порозво́дилося, порозво́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| порозво́дившись |
