| | |
| порозмі́шувати1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (розмісити тісто, глину в багатьох посудинах) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | порозмі́шувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | порозмі́шуймо |
| 2 особа | порозмі́шуй | порозмі́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | порозмі́шую | порозмі́шуємо, порозмі́шуєм |
| 2 особа | порозмі́шуєш | порозмі́шуєте |
| 3 особа | порозмі́шує | порозмі́шують |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | порозмі́шував | порозмі́шували |
| жін.р. | порозмі́шувала |
| сер.р. | порозмі́шувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| порозмі́шуваний |
| Безособова форма |
| порозмі́шувано |
| Дієприслівник |
| порозмі́шувавши |
