| | |
| порозпи́лювати1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (розпиляти дошки, колоди і т. ін.) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | порозпи́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | порозпи́люймо |
| 2 особа | порозпи́люй | порозпи́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | порозпи́люю | порозпи́люємо, порозпи́люєм |
| 2 особа | порозпи́люєш | порозпи́люєте |
| 3 особа | порозпи́лює | порозпи́люють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | порозпи́лював | порозпи́лювали |
| жін.р. | порозпи́лювала |
| сер.р. | порозпи́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| порозпи́люваний |
| Безособова форма |
| порозпи́лювано |
| Дієприслівник |
| порозпи́лювавши |
