| порозсупо́нюватися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | порозсупо́нюватися, порозсупо́нюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозсупо́нюймося, порозсупо́нюймось | |
| 2 особа | порозсупо́нюйтеся, порозсупо́нюйтесь | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозсупо́нюємося, порозсупо́нюємось, порозсупо́нюємся | |
| 2 особа | порозсупо́нюєтеся, порозсупо́нюєтесь | |
| 3 особа | порозсупо́нюється | порозсупо́нюються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозсупо́нювався, порозсупо́нювавсь | порозсупо́нювалися, порозсупо́нювались |
| жін.р. | порозсупо́нювалася, порозсупо́нювалась | |
| сер.р. | порозсупо́нювалося, порозсупо́нювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порозсупо́нювавшись | ||