| порони́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (звалити; втратити – про листя, пір’я) | ||
| Інфінітив | порони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пороні́мо, пороні́м | |
| 2 особа | порони́ | пороні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пороню́ | поро́нимо, поро́ним |
| 2 особа | поро́ниш | поро́ните |
| 3 особа | поро́нить | поро́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порони́в | порони́ли |
| жін.р. | порони́ла | |
| сер.р. | порони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порони́вши | ||