| пору́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пору́чений | пору́чена | пору́чене | пору́чені |
| родовий | пору́ченого | пору́ченої | пору́ченого | пору́чених |
| давальний | пору́ченому | пору́ченій | пору́ченому | пору́ченим |
| знахідний | пору́чений | пору́чену | пору́чене | пору́чені |
| орудний | пору́ченим | пору́ченою | пору́ченим | пору́ченими |
| місцевий | на/у пору́ченому, пору́ченім | на/у пору́ченій | на/у пору́ченому, пору́ченім | на/у пору́чених |