| | | | |
| поско́рчуваний1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (від: поскорчувати) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | поско́рчуваний | поско́рчувана | поско́рчуване | поско́рчувані |
| родовий | поско́рчуваного | поско́рчуваної | поско́рчуваного | поско́рчуваних |
| давальний | поско́рчуваному | поско́рчуваній | поско́рчуваному | поско́рчуваним |
| знахідний | поско́рчуваний, поско́рчуваного | поско́рчувану | поско́рчуване | поско́рчувані, поско́рчуваних |
| орудний | поско́рчуваним | поско́рчуваною | поско́рчуваним | поско́рчуваними |
| місцевий | на/у поско́рчуваному, поско́рчуванім | на/у поско́рчуваній | на/у поско́рчуваному, поско́рчуванім | на/у поско́рчуваних |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
