| | |
| послува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бути послом) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | послува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | послу́ймо |
| 2 особа | послу́й | послу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | послува́тиму | послува́тимемо, послува́тимем |
| 2 особа | послува́тимеш | послува́тимете |
| 3 особа | послува́тиме | послува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | послу́ю | послу́ємо, послу́єм |
| 2 особа | послу́єш | послу́єте |
| 3 особа | послу́є | послу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| послу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | послува́в | послува́ли |
| жін. р. | послува́ла |
| сер. р. | послува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| послува́вши |
