| | |
| поснува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поснува́тися, поснува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | посну́ймося, посну́ймось |
| 2 особа | посну́йся, посну́йсь | посну́йтеся, посну́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | посную́ся, посную́сь | поснуємо́ся, поснуємо́сь, поснує́мся |
| 2 особа | поснує́шся | поснуєте́ся, поснуєте́сь |
| 3 особа | поснує́ться | посную́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поснува́вся, поснува́всь | поснува́лися, поснува́лись |
| жін.р. | поснува́лася, поснува́лась |
| сер.р. | поснува́лося, поснува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поснува́вшись |
