| поснува́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (снуючи, виготовити основу тканини) | ||
| Інфінітив | поснува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | посну́ймо | |
| 2 особа | посну́й | посну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | посну́ю | посну́ємо, посну́єм |
| 2 особа | посну́єш | посну́єте |
| 3 особа | посну́є | посну́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поснува́в | поснува́ли |
| жін.р. | поснува́ла | |
| сер.р. | поснува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поснува́вши | ||