| посолові́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | посолові́лий | посолові́ла | посолові́ле | посолові́лі |
| родовий | посолові́лого | посолові́лої | посолові́лого | посолові́лих |
| давальний | посолові́лому | посолові́лій | посолові́лому | посолові́лим |
| знахідний | посолові́лий, посолові́лого | посолові́лу | посолові́ле | посолові́лі, посолові́лих |
| орудний | посолові́лим | посолові́лою | посолові́лим | посолові́лими |
| місцевий | на/у посолові́лому, посолові́лім | на/у посолові́лій | на/у посолові́лому, посолові́лім | на/у посолові́лих |
| [розм.] | ||||