| | |
| постанови́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | постанови́тися, постанови́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | постанові́мося, постанові́мось, постанові́мся |
| 2 особа | постанови́ся, постанови́сь | постанові́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | постановлю́ся, постановлю́сь | постано́вимося, постано́вимось, постано́вимся |
| 2 особа | постано́вишся | постано́витеся, постано́витесь |
| 3 особа | постано́виться | постано́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | постанови́вся, постанови́всь | постанови́лися, постанови́лись |
| жін.р. | постанови́лася, постанови́лась |
| сер.р. | постанови́лося, постанови́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| постанови́вшись |
