| посте́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | посте́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | посте́жмо | |
| 2 особа | посте́ж | посте́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | посте́жу | посте́жимо, посте́жим |
| 2 особа | посте́жиш | посте́жите |
| 3 особа | посте́жить | посте́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | посте́жив | посте́жили |
| жін.р. | посте́жила | |
| сер.р. | посте́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| посте́живши | ||