| | |
| постерегти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | постерегти́ся, постерегти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | постережі́мося, постережі́мось, постережі́мся |
| 2 особа | постережи́ся, постережи́сь | постережі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | постережу́ся, постережу́сь | постережемо́ся, постережемо́сь, постереже́мся |
| 2 особа | постереже́шся | постережете́ся, постережете́сь |
| 3 особа | постереже́ться | постережу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | постері́гся | постерегли́ся, постерегли́сь |
| жін.р. | постерегла́ся, постерегла́сь |
| сер.р. | постерегло́ся, постерегло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| постері́гшись |
