| постоя́льний – прикметник | ||||
| (те саме, що постоялий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | постоя́льний | постоя́льна | постоя́льне | постоя́льні |
| родовий | постоя́льного | постоя́льної | постоя́льного | постоя́льних |
| давальний | постоя́льному | постоя́льній | постоя́льному | постоя́льним |
| знахідний | постоя́льний | постоя́льну | постоя́льне | постоя́льні |
| орудний | постоя́льним | постоя́льною | постоя́льним | постоя́льними |
| місцевий | на/у постоя́льному, постоя́льнім | на/у постоя́льній | на/у постоя́льному, постоя́льнім | на/у постоя́льних |
| [рідко] | ||||