| | |
| постьо́бувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | постьо́бувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | постьо́буваймо |
| 2 особа | постьо́бувай | постьо́бувайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | постьо́буватиму | постьо́буватимемо, постьо́буватимем |
| 2 особа | постьо́буватимеш | постьо́буватимете |
| 3 особа | постьо́буватиме | постьо́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | постьо́буваю | постьо́буваємо, постьо́буваєм |
| 2 особа | постьо́буваєш | постьо́буваєте |
| 3 особа | постьо́буває | постьо́бувають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| постьо́буваючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | постьо́бував | постьо́бували |
| жін. р. | постьо́бувала |
| сер. р. | постьо́бувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| постьо́бувавши |
