| постіле́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | постіле́ць | постільці́ |
| родовий | постільця́ | постільці́в |
| давальний | постільцю́, постільце́ві | постільця́м |
| знахідний | постіле́ць | постільці́ |
| орудний | постільце́м | постільця́ми |
| місцевий | на/у постільці́, постільцю́ | на/у постільця́х |
| кличний | постільцю́* | постільці́* |