| | | | |
| потинько́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | потинько́ваний | потинько́вана | потинько́ване | потинько́вані |
| родовий | потинько́ваного | потинько́ваної | потинько́ваного | потинько́ваних |
| давальний | потинько́ваному | потинько́ваній | потинько́ваному | потинько́ваним |
| знахідний | потинько́ваний, потинько́ваного | потинько́вану | потинько́ване | потинько́вані, потинько́ваних |
| орудний | потинько́ваним | потинько́ваною | потинько́ваним | потинько́ваними |
| місцевий | на/у потинько́ваному, потинько́ванім | на/у потинько́ваній | на/у потинько́ваному, потинько́ванім | на/у потинько́ваних |
