| | |
| потиня́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | потиня́тися, потиня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | потиня́ймося, потиня́ймось |
| 2 особа | потиня́йся, потиня́йсь | потиня́йтеся, потиня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | потиня́юся, потиня́юсь | потиня́ємося, потиня́ємось, потиня́ємся |
| 2 особа | потиня́єшся | потиня́єтеся, потиня́єтесь |
| 3 особа | потиня́ється | потиня́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | потиня́вся, потиня́всь | потиня́лися, потиня́лись |
| жін.р. | потиня́лася, потиня́лась |
| сер.р. | потиня́лося, потиня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| потиня́вшись |
