потойбі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | потойбі́чний | потойбі́чна | потойбі́чне | потойбі́чні |
родовий | потойбі́чного | потойбі́чної | потойбі́чного | потойбі́чних |
давальний | потойбі́чному | потойбі́чній | потойбі́чному | потойбі́чним |
знахідний | потойбі́чний | потойбі́чну | потойбі́чне | потойбі́чні |
орудний | потойбі́чним | потойбі́чною | потойбі́чним | потойбі́чними |
місцевий | на/у потойбі́чному, потойбі́чнім | на/у потойбі́чній | на/у потойбі́чному, потойбі́чнім | на/у потойбі́чних |