| потужа́віти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | потужа́віти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | потужа́віймо | |
| 2 особа | потужа́вій | потужа́війте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | потужа́вію | потужа́віємо, потужа́вієм |
| 2 особа | потужа́вієш | потужа́вієте |
| 3 особа | потужа́віє | потужа́віють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | потужа́вів | потужа́віли |
| жін.р. | потужа́віла | |
| сер.р. | потужа́віло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| потужа́вівши | ||
| [рідко] | ||