| поту́пцяти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поту́пцяти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поту́пцяймо | |
| 2 особа | поту́пцяй | поту́пцяйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поту́пцяю | поту́пцяємо, поту́пцяєм |
| 2 особа | поту́пцяєш | поту́пцяєте |
| 3 особа | поту́пцяє | поту́пцяють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поту́пцяв | поту́пцяли |
| жін.р. | поту́пцяла | |
| сер.р. | поту́пцяло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поту́пцявши | ||