| | |
| потуре́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | потуре́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | потуре́чуймо |
| 2 особа | потуре́чуй | потуре́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | потуре́чуватиму | потуре́чуватимемо, потуре́чуватимем |
| 2 особа | потуре́чуватимеш | потуре́чуватимете |
| 3 особа | потуре́чуватиме | потуре́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | потуре́чую | потуре́чуємо, потуре́чуєм |
| 2 особа | потуре́чуєш | потуре́чуєте |
| 3 особа | потуре́чує | потуре́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| потуре́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | потуре́чував | потуре́чували |
| жін. р. | потуре́чувала |
| сер. р. | потуре́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| потуре́чуваний |
| Безособова форма |
| потуре́чувано |
| Дієприслівник |
| потуре́чувавши |
