| потіша́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | потіша́тися, потіша́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | потіша́ймося, потіша́ймось | |
| 2 особа | потіша́йся, потіша́йсь | потіша́йтеся, потіша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | потіша́тимуся, потіша́тимусь | потіша́тимемося, потіша́тимемось, потіша́тимемся |
| 2 особа | потіша́тимешся | потіша́тиметеся, потіша́тиметесь |
| 3 особа | потіша́тиметься | потіша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | потіша́юся, потіша́юсь | потіша́ємося, потіша́ємось, потіша́ємся |
| 2 особа | потіша́єшся | потіша́єтеся, потіша́єтесь |
| 3 особа | потіша́ється | потіша́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| потіша́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | потіша́вся, потіша́всь | потіша́лися, потіша́лись |
| жін. р. | потіша́лася, потіша́лась | |
| сер. р. | потіша́лося, потіша́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| потіша́вшись | ||