| | |
| потіша́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | потіша́тися, потіша́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | потіша́ймося, потіша́ймось |
| 2 особа | потіша́йся, потіша́йсь | потіша́йтеся, потіша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | потіша́тимуся, потіша́тимусь | потіша́тимемося, потіша́тимемось, потіша́тимемся |
| 2 особа | потіша́тимешся | потіша́тиметеся, потіша́тиметесь |
| 3 особа | потіша́тиметься | потіша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | потіша́юся, потіша́юсь | потіша́ємося, потіша́ємось, потіша́ємся |
| 2 особа | потіша́єшся | потіша́єтеся, потіша́єтесь |
| 3 особа | потіша́ється | потіша́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| потіша́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | потіша́вся, потіша́всь | потіша́лися, потіша́лись |
| жін. р. | потіша́лася, потіша́лась |
| сер. р. | потіша́лося, потіша́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| потіша́вшись |
