| | |
| поті́шитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поті́шитися, поті́шитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поті́шмося, поті́шмось |
| 2 особа | поті́шся | поті́штеся, поті́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поті́шуся, поті́шусь | поті́шимося, поті́шимось, поті́шимся |
| 2 особа | поті́шишся | поті́шитеся, поті́шитесь |
| 3 особа | поті́шиться | поті́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поті́шився, поті́шивсь | поті́шилися, поті́шились |
| жін.р. | поті́шилася, поті́шилась |
| сер.р. | поті́шилося, поті́шилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поті́шившись |
