| поті́шити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поті́шити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поті́шмо | |
| 2 особа | поті́ш | поті́ште |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поті́шу | поті́шимо, поті́шим |
| 2 особа | поті́шиш | поті́шите |
| 3 особа | поті́шить | поті́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поті́шив | поті́шили |
| жін.р. | поті́шила | |
| сер.р. | поті́шило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поті́шений | ||
| Безособова форма | ||
| поті́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| поті́шивши | ||