| | |
| похопи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (раптово пригадати щось; встигнути що-небудь зробити; поспішити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | похопи́тися, похопи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | похопі́мося, похопі́мось, похопі́мся |
| 2 особа | похопи́ся, похопи́сь | похопі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | похоплю́ся, похоплю́сь | похо́пимося, похо́пимось, похо́пимся |
| 2 особа | похо́пишся | похо́питеся, похо́питесь |
| 3 особа | похо́питься | похо́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | похопи́вся, похопи́всь | похопи́лися, похопи́лись |
| жін.р. | похопи́лася, похопи́лась |
| сер.р. | похопи́лося, похопи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| похопи́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
