| | |
| почува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | почува́тися, почува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | почу́ваймося, почу́ваймось |
| 2 особа | почу́вайся, почу́вайсь | почу́вайтеся, почу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | почува́тимуся, почува́тимусь | почува́тимемося, почува́тимемось, почува́тимемся |
| 2 особа | почува́тимешся | почува́тиметеся, почува́тиметесь |
| 3 особа | почува́тиметься | почува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | почу́ваюся, почу́ваюсь | почу́ваємося, почу́ваємось, почу́ваємся |
| 2 особа | почу́ваєшся | почу́ваєтеся, почу́ваєтесь |
| 3 особа | почу́вається | почу́ваються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| почу́ваючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | почува́вся, почува́всь | почува́лися, почува́лись |
| жін. р. | почува́лася, почува́лась |
| сер. р. | почува́лося, почува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| почува́вшись |
