| | |
| почува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | почува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | почува́ймо |
| 2 особа | почува́й | почува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | почува́тиму | почува́тимемо, почува́тимем |
| 2 особа | почува́тимеш | почува́тимете |
| 3 особа | почува́тиме | почува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | почува́ю | почува́ємо, почува́єм |
| 2 особа | почува́єш | почува́єте |
| 3 особа | почува́є | почува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| почува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | почува́в | почува́ли |
| жін. р. | почува́ла |
| сер. р. | почува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| почува́вши |
