| | |
| почухма́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | почухма́ритися, почухма́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | почухма́рмося, почухма́рмось |
| 2 особа | почухма́рся | почухма́ртеся, почухма́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | почухма́рюся, почухма́рюсь | почухма́римося, почухма́римось, почухма́римся |
| 2 особа | почухма́ришся | почухма́ритеся, почухма́ритесь |
| 3 особа | почухма́риться | почухма́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | почухма́рився, почухма́ривсь | почухма́рилися, почухма́рились |
| жін.р. | почухма́рилася, почухма́рилась |
| сер.р. | почухма́рилося, почухма́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| почухма́рившись |
| | |
| [розм.] | | |
