| пошуга́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пошуга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пошуга́ймо | |
| 2 особа | пошуга́й | пошуга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пошуга́ю | пошуга́ємо, пошуга́єм |
| 2 особа | пошуга́єш | пошуга́єте |
| 3 особа | пошуга́є | пошуга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пошуга́в | пошуга́ли |
| жін.р. | пошуга́ла | |
| сер.р. | пошуга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пошуга́вши | ||