| | |
| поя́снюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поя́снюватися, поя́снюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | поя́снюватиметься | поя́снюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | поя́снюється | поя́снюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поя́снюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поя́снювався, поя́снювавсь | поя́снювалися, поя́снювались |
| жін. р. | поя́снювалася, поя́снювалась |
| сер. р. | поя́снювалося, поя́снювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поя́снювавшись |
| | |
| [рідко] | | |
