| | |
| правди́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | правди́тися, правди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | правді́мося, правді́мось, правді́мся |
| 2 особа | правди́ся, правди́сь | правді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | правди́тимуся, правди́тимусь | правди́тимемося, правди́тимемось, правди́тимемся |
| 2 особа | правди́тимешся | правди́тиметеся, правди́тиметесь |
| 3 особа | правди́тиметься | правди́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | правджу́ся, правджу́сь | правдимо́ся, правдимо́сь, правди́мся |
| 2 особа | правди́шся | правдите́ся, правдите́сь |
| 3 особа | правди́ться | правдя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| правдячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | правди́вся, правди́всь | правди́лися, правди́лись |
| жін. р. | правди́лася, правди́лась |
| сер. р. | правди́лося, правди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| правди́вшись |
| | |
| [діал.] | | |