| | | | |
| правдолю́бний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | правдолю́бний | правдолю́бна | правдолю́бне | правдолю́бні |
| родовий | правдолю́бного | правдолю́бної | правдолю́бного | правдолю́бних |
| давальний | правдолю́бному | правдолю́бній | правдолю́бному | правдолю́бним |
| знахідний | правдолю́бний, правдолю́бного | правдолю́бну | правдолю́бне | правдолю́бні, правдолю́бних |
| орудний | правдолю́бним | правдолю́бною | правдолю́бним | правдолю́бними |
| місцевий | на/у правдолю́бному, правдолю́бнім | на/у правдолю́бній | на/у правдолю́бному, правдолю́бнім | на/у правдолю́бних |
