| правни́чий – прикметник | ||||
| (юридичний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | правни́чий | правни́ча | правни́че | правни́чі |
| родовий | правни́чого | правни́чої | правни́чого | правни́чих |
| давальний | правни́чому | правни́чій | правни́чому | правни́чим |
| знахідний | правни́чий | правни́чу | правни́че | правни́чі |
| орудний | правни́чим | правни́чою | правни́чим | правни́чими |
| місцевий | на/у правни́чому, правни́чім | на/у правни́чій | на/у правни́чому, правни́чім | на/у правни́чих |
| [рідко] | ||||